Павло ЛАЗАРЕНКО: Кучма прорахувався!

Все почалося з першоквітневим жарти. Пам'ятаєте, ми розіграли читачів, повідомивши, що Борис Березовський нібито вже прилетів до України? Та ще й не сам - привіз екс-прем'єра Павла Лазаренка. Насправді Лазаренко раніше в Сан-Франциско, домагається перегляду своєї справи (американці звинувачують його у відмиванні грошей). Як з'ясувалося, Павло Іванович читає "Комсомолку". Незважаючи ні на що, він зберіг почуття гумору, віддавши належне нашій жарту. Вдобавок погодився на інтерв'ю. До речі, це вже не розіграш. "Каліфорнійський в'язень" розповідав кореспонденту "КП" про дуже серйозні речі.

Я до сих пір не зломлений

- Павло Іванович, ви в США вже не один рік. Чи змінила ця країна ваші погляди на життя і політичні переконання? Чи багато в сьогоднішньому Лазаренко залишилося від тієї людини, яка разом з "Громадою" переміг на парламентських виборах 1998 року? - З самого початку хотів би передати найщиріші побажання усім читачам "Комсомолки". Знаєте, ваша першоквітневий жарт щодо мого повернення в Україну не просто розбурхала людей, але й змусила багатьох повірити в мій приїзд на Батьківщину, як в доконаний факт. На жаль, до цього поки ще далеко. Та й в моїй ситуації, коли в США тривають судові слухання, навіть неетично говорити про якісь терміни можливого повернення. Але я сподіваюся, що це відбудеться, і досить-таки скоро. Відповідаючи ж безпосередньо на поставлене вами питання, скажу, що навряд чи я значно змінився за ці, прожиті в Сполучених Штатах, шість років. Все-таки я жив весь цей час однією мрією - якнайшвидшого повернення на Батьківщину. І це, безперечно, наклало свій відбиток. Я завжди прагнув зрозуміти психологію відкритого демократичного американського суспільства, але при цьому навіть і не намагався в нього інтегруватися, стати його частиною. Я вдячний Сполученим Штатам тому, що ця країна захистила мене від свавілля колишніх українських властей. Вона двічі врятувала мене від загрози фізичного усунення, підготовленого режимом Кучми. США - це країна з таким високим рівнем незалежної судової влади, де ніякий тиск Генпрокуратури України, фальсифікація так званої "справи Лазаренка", навішування брудних ярликів і навіть маячних звинувачень мене у замовних вбивствах не змогли істотно вплинути на суд Північного округу штату Каліфорнія, де і сьогодні розглядається моя справа. Тому я до сих пір не зламаний. Несправедливість по відношенню до мене колишньої української влади не так озлобила мене, скільки ще більше затвердила в правоті моїх переконань.

- Невже за шість років вашого вигнання не виникало бажання помститися?

- Помста - це доля слабких, нездатних постояти за себе людей. Я ж упевнений, що скоро справедливість восторжествує, і такі особистості, як екс-президент Кучма, колишній генпрокурор Потебенько зі своїми заступником Обиходом, які організували кримінальне переслідування мене за сфабрикованими ними ж звинуваченнями, понесуть заслужене покарання відповідно до вимог українського законодавства. Ви знаєте, що партія "Громада", яку я очолюю, на вимогу тисяч моїх однодумців подала судовий позов з метою притягнення Кучми і його посібників до кримінальної відповідальності. Мої соратники надали Генеральній прокуратурі України десятки фактів злочинної діяльності по фальсифікації кримінальних справ, тортурам і переслідування лідерів опозиції, грубому тиску на народних депутатів України за допомогою силових структур. Це буде показовий судовий процес над кримінальним режимом Кучми, і я впевнений, що я цей процес виграю.

Моє життя врятувало лише втручання американської прокуратури

- Навіть і без ваших коментарів ще рік тому в українській пресі вже звучали сумніви щодо звинувачень висунутих проти вас прокурором Васильєвим про причетність до вбивства Щербаня та Гетьмана. Про це писало, наприклад, інтернет-видання "Обком". І все-таки хотілося б з'ясувати, що ви самі думаєте про ці звинувачення? - Я вже не раз заявляв, що всі ці звинувачення були сфабриковані заради однієї мети - створити образ Лазаренка як людини, наближеної до криміналітету, а потім організувати його фізичне усунення під виглядом якихось розборок в бізнесі. План розроблений в кращих традиціях режиму Кучми. Подібним методом в Україні був усунутий не один впливовий бізнесмен і політик. Знаю, що Кучма ніяк не міг зупинитися і після того, як вже я опинився в США. У середині серпня 2000 року по каналам ФБР прийшла інформація про те, що українська влада збирається знищити мене. Мені сказали, що для цього найняли кілера, якого збиралися підсадити до мене в тюремну камеру. Моє життя врятували тільки оперативне втручання американської прокуратури і майже піврічна ізоляція. Що ж стосується безпосередньо вбивств народних депутатів Вадима Гетьмана та Євгена Щербаня, то вичерпну відповідь на це питання міститься в записах майора Мельниченка. Там чітко чути, як у президентському кабінеті Кучми Генеральний прокурор Потебенько пропонує вбивство відомих діячів Щербаня і Гетьмана "повісити" на Павла Лазаренка, мовляв, "... давай йому висунемо. Таких справ в Америці особливо не люблять". Президент України цинічно погоджується: "... Дійте, як раз через два тижні в Київ приїжджає Клінтон." Таким чином вони намагалися домогтися від американської влади мою екстрадицію до України, де вони змогли б мене незабаром знищити фізично. - Чи підтримуєте ви контакти з українською прокуратурою? Не піднімалося чи ще питання про те, щоб закрити кримінальні справи, порушені проти вас? - Американські адвокати та юристи, що представляють мої інтереси в Україні, протягом п'яти років неодноразово зверталися з різного роду питаннями в Генпрокуратуру України, вимагали припинити протиправні дії за розголошення таємниці досудового слідства, наполягали на дотриманні принципу презумпції невинності. І все без толку ... Влада демонстративно ігнорувала будь-які законні вимоги моїх представників. Але в лютому 2005 року крига скресла: Шевченківський суд Києва повністю задовольнив позов моїх адвокатів до телеканалу "Інтер" та Генеральній прокуратурі України про визнання недостовірною інформації, що прозвучала у фільмі "Справжній детектив". Автори цього фільму намагалися нав'язати телеглядачам думку про нібито мою причетність до замовних вбивств Щербаня і Гетьмана. У ході судового розгляду з'ясувався кричущий факт: виявляється, Генпрокуратура замовила, а потім і оплатила виробництво цього сфальсифікованого телефільму з Державного бюджету України!? З бюджету, з такими труднощами створюваного українським платником податків. Друге. Мої адвокати звернулися до Генпрокуратури про закриття всіх справ, інкримінованих мені режимом Кучми. І для цього є всі підстави. Ще 7 травня 2004 американський суддя Мартін Дженкінс виніс рішення, відповідно до якого з мене зняті всі звинувачення в причетності до яких-небудь незаконних дій стосовно "Єдиних енергосистем України", компанії "Ітера", Somoly Enterprises, United Energy, "Інтернова "," Накоста ", бізнесменів Дитятковського, Міханева, Куркаева. У Генпрокуратурі не можуть не знати, що ще минулого року Україна приєдналася до міжнародної конвенції, яка скасовує необхідність легалізації на її території окремих актів інших держав. До таких належать і вироки судів, зокрема американських. Тобто я не можу бути притягнутий на території України до кримінальної відповідальності за звинуваченнями, які були розглянуті в США і рішення по яких вступило в законну силу. І, нарешті, останнє. У жовтні минулого року мої адвокати подали клопотання щодо повторного процесу в США. Підставою послужили нові факти, приховані режимом Кучми від правосуддя, про фінансово-господарської діяльності агрофірми "Наукова", які свідчать про абсолютно законних операціях цього найбільшого сільгосппідприємства України. Але показати їх у повному обсязі американському правосуддю - значить розвіяти міф про причетність Лазаренка до корупційних дій. Мильна бульбашка - видимість боротьби режиму Кучми з корупцією - миттєво лопається. Ви знаєте, що народний депутат України, колишній директор агрофірми "Наукова" Микола Агафонов перед своєю смертю більше півроку знаходився у в'язниці. Його допитували у 2000 році, як мінімум, разів сім-вісім. Моїм же адвокатам не видали жодного протоколу допиту і як би в насмішку прокуратура передала американському слідству лише протокол допиту Агафонова за 1998 рік. Скажіть, хіба за таких обставин журі присяжних могло винести об'єктивний вердикт?

Пінчук відібрав у мене все

- Хіба за 6 років затримання в США українського громадянина, тим більше колишнього прем'єр-міністра, жодна правозахисна організація не встала на сторону свого співвітчизника? - Ви натиснули на саму болючу точку. Багатьох я можу зрозуміти - режим припиняв будь-які спроби відновити добре ім'я Лазаренка, часом ціною життя тих людей, які не змирилися з диктатом Кучми, чи не зрадили, під тортурами НЕ обмовили мене. Справжніми патріотами вважаю колишнього голови Верховного суду України Віталія Бойка, екс-генерального прокурора Віктора Шишкіна, не побоялися приїхати в Сан-Франциско в якості експертів та дати кваліфіковані відповіді на бездоказові звинувачення на мою адресу. Хоча як, наприклад, ставитися до дій уповноваженого з прав людини Верховної Ради Ніни Карпачової, яка жодного разу за ці роки не проявила абсолютно ніякої долі у рішенні моєї долі? Чому вона не поцікавилася, в яких умовах перебуває громадянин України, чи має потребу він в кваліфікованої допомоги? Більш того, 31 березня Верховний суд України встановив, що рішення місцевого та Апеляційного судів Києва, що обмежили мої конституційні права на судовий захист при позбавленні депутатських повноважень, не відповідали нормам Конституції України. Вища судова влада визнала цей факт! А уповноважений з прав людини, бачте, не бажає помічати порушення громадянських прав Лазаренка. Ніна Карпачова і далі продовжує служити Кучмі і його оточенню, незважаючи на процес очищення, що відбувається в усіх структурах державної влади. Замість захисту прав людини і свобод - подвійні стандарти до опозиціонерів, зарубіжні вояжі і самозамилування перед телекамерами. - У вас залишився бізнес в Україні? Чи є в нашій країні будь-які видання або телеканали, які як і раніше прямо або опосередковано належать Лазаренка ("11-й канал", "Дніпровська правда")? Як так вийшло, що ваш бізнес в основному перейшов саме до Віктора Пінчука? - Мій бізнес (а я ще в 1989 році створив перший фермерське господарство на Дніпропетровщині, яке з часом переросло рамки сільськогосподарського підприємства, - ми розширили діяльність і на інші галузі, залучили до справи зарубіжних інвесторів) і бізнес моїх партнерів був до 2000 року повністю знищений нинішнім зятем екс-президента Віктором Пінчуком. Він відібрав все. Ви питаєте, чому саме Пінчук? А це в стилі людей, що влаштовують ритуальні танці на могилах своїх суперників. При такому ідеолога "кришування", як Леонід Кучма, гріх було не скористатися "пільговим режимом". Саме колишній президент України несе персональну відповідальність за сотню найважливіших народно-господарських об'єктів - від обленерго, вугільних об'єднань до найпотужніших підприємств чорної металургії, вкрадених у держави. Підкреслюю, вкрадених ... Адже цинічно красти практично все: від футбольного клубу "Динамо" до телевізійного "11-го каналу" у Дніпропетровську. Тому мені ближче цифра, звана Кабміном, про існування трьох тисяч об'єктів, приватизованих з порушенням закону. І не думаю, що Генпрокуратура, що надала цей список, виконує чиєсь політичне замовлення. Я чув, що в новому українському уряді прагнуть не називати ці процеси реприватизацією або націоналізацією. Не знаю, це, скоріше, справа смаку. Але гра в назви - від лукавого, суті це не міняє. Потрібно змусити нинішніх власників "Криворіжсталі", "Укррудпрому", Нікопольського феросплавного заводу, Дніпровського металургійного та інших доплатити до держбюджету значну суму грошей або ж повернути підприємства державі.

В Америці я полюбив баскетбол

- Ми знаємо, як уважно ви стежите за тим, що зараз відбувається в Україні. Хотілося б знати вашу думку про найголовніше: чого, з вашої точки зору, не вистачає нинішньому уряду, Президенту? Які помилки і небезпеки його підстерігають? - Я зараз настільки зайнятий підготовкою до чергових слухань у Сан-Франциско, що у мене просто фізично не вистачає часу відслідковувати всі кроки нового уряду. Не можу з симпатією не сказати лише про домінування соціальної складової у новому бюджеті на 2005 рік. Критикувати ж, досконально не знаючи суті, не в моїх правилах. Та й нова опозиція, ще не відірвавшись від лона матері-влади, вже нахабно накидається на Ющенка і Тимошенко, і їй це чомусь дозволяється. Але, погодьтеся, свобода висловлювань і вседозволеність - це зовсім різні поняття. У деяких своїх звинуваченнях нові опозиціонери - Медведчук, Янукович, Шуфрич, Кужель, Пустовойтенко - просто переходять рамки пристойності. Тут і очікування фінансової кризи, і галас навколо реприватизації, і звинувачення в руйнуванні державного апарату, і нібито популізм у заявлених зовнішньополітичних пріоритетах України. Я не проти, щоб прислухатися до чужої думки, але не Медведчуку ж ставати на чолі опозиції. Ми що, забули, чим займався Медведчук останні два роки, коли він керував президентською канцелярією? Хіба не він змушував лягати всю країну під есдеків? - В Україні люди не зовсім точно уявляють, як ви живете в США. Чим ви займаєтеся, з ким зазвичай зустрічаєтеся, коли і де обідаєте, як проводите вільний час, якщо таке є? У чому вас обмежують? - Поки тривають слухання в суді Північного округу штату Каліфорнія, я буду жити в квартирі, визначеної судом в якості приміщення, придатного за своїм місцем розташування для повноцінної підготовки до судового процесу. Вже по роками заведеної звичкою я щодня піднімаюся в 6:00 ранку. Після цього протягом декількох годин працюю з Україною, спілкуюся з адвокатами, політичними соратниками, рідними та друзями. Ви ж самі розумієте, що різниця в часі між Києвом і Сан-Франциско така, що на робочому місці людей в Україні можна застати тільки в ці ранкові години. Далі трохи фізичних вправ, заняття на велотренажері, ранкова кава і довга робота над документами до 20 годин, а часто й довше. А якщо вже і з'являється якась вільна хвилина, то я завжди прагну присвятити її зустрічам і спілкуванню з сім'єю. Зізнаюся, за роки, проведені в Сполучених Штатах, я сильно захопився улюбленим видовищем більшості американців - першістю Національної баскетбольної асоціації. Дуже люблю цей вид спорту і щодня майже до двох годин ночі дивлюся матчі НБА. Сам давно вболіваю за "Маямі Хіт", де особливо захоплююся грою Шакіла О'Ніла, за виступами якого стежу ось уже кілька років. У свій час у мене була можливість досконально вивчити структуру професійного баскетбольного клубу, основні принципи організації ефективного бізнесу в професійному спорті. Так що сьогодні можу назвати себе фахівцем у сфері баскетболу і дуже сподіваюся колись реалізувати ці мої знання на практиці в Україні. Дуже б хотілося допомогти розвитку цього видовищного виду спорту у себе на Батьківщині.

- Вам часто телефонують з України? Приїжджають? Хто найчастіше?

- Всі члени моєї сім'ї сьогодні знаходяться тут, в Америці. Вони надають мені неоціненну моральну підтримку. Моя дружина працює над юридичними питаннями для організації мого захисту, а старший син займається бізнесом і весь цей час також допомагає мені. Без їхньої допомоги я б не зміг вижити. В ході судових слухань мої адвокати запросили для участі в судовому процесі понад 40 свідків з України. І мені приємно, що ніхто з цих людей не зрадив мене, чи не ховав очей, не відмовився виступити в суді і розповісти всю правду. Я щасливий, що мої нинішні і колишні колеги, соратники досі вірять в мене, вірять у справедливість нашої спільної боротьби з режимом Кучми. Пощастило мені за цей час поспілкуватися з деякими українськими журналістами, а також колишнім президентським охоронцем Миколою Мельниченком і моїм колегою по партії і парламентської фракції "Громада" Олександром Єльяшкевичем, який отримав політичний притулок у США. І головне, що я бачив у їхніх очах - це бажання відновити істину як стосовно колишнього прем'єр-міністра Лазаренка, так і тих посібників режиму Кучми, які організували переслідування мене. На жаль, надані Миколою та Олександром докази суд торік не взяв до уваги, пославшись на їх політичний аспект. Адже тоді кримінальну справу, порушену за наполяганням української влади, відразу ж розсипалося б. Але після відновлення в січні 2005 року судових слухань очікую суттєвих змін і сподіваюся, що Мельниченко і Єльяшкевич незабаром зможуть в американському суді виступити з показаннями свідків щодо злочинної діяльності Леоніда Кучми та його найближчого оточення. - Наостанок питання, яке вам, напевно, задають зараз найчастіше: коли ви повернетеся в Україну? Куди направитеся в першу чергу, коли опинитеся на батьківщині? - Уже багато років я засинаю і прокидаюся з думкою про повернення в Україну. Я мрію про одне: скоріше повернутися на Батьківщину, зайти в батьківський будинок, обійняти батька і матір. Упевнений, як тільки закінчиться судовий процес у Сполучених Штатах, на наступний же день я відправлюся в Україну. Мене сьогодні не хвилюють ні розповіді всякого роду "доброзичливців" про якісь кримінальні справи, нібито наявні в Україні, про перспективи мого переслідування з боку Генеральної прокуратури. Сьогодні, після перемоги в нашій країні демократії, у разі виникнення до мене якихось питань я завжди зможу відстояти свою правоту в суді. І це один з ключових моментів, який дає мені надію на швидке повернення.