"Сільпо" - привіт з СРСР?

'Сільпо' - привіт з СРСР?

Тема продукції, реалізованої мережею маркетів "Сільпо", виявилася настільки цікавою читачеві, що ні продовжити її, не розвинути ми попросту не маємо права. І справа не в конкретній мережі "Фоззі Груп", а в політиці практично ВСІХ продуктових гігантів щодо споживача, щодо до споживача і у відчутті цілковитої своєї безкарності. Але "все" - це означає "ніхто". Правило життя. Як в дитячому саду - якщо нашкодив конкретний балуваних, його поставлять у куток. Якщо набедокурили "все" - погрозять пальчиком, та й забудуть.

Окремі коментатори під статтями висловлювалися в тому дусі, що, мовляв, сам винен - ??потрібно дивитися на терміни придатності. Це норма, як без цього? Так от, в цивілізованому світі це не норма, і на строки зобов'язані дивитися адміністратори магазинів, а аж ніяк не покупці.

Рідна сестра автора статей про "Сільпо" є громадянкою Голландії. У цій країні з найвищим рівнем життя на терміни придатності продуктів харчування не дивляться. Немає такої звички у людей. Покупець чітко знає - йому ніколи не продадуть прострочений товар. Їжа, термін придатності якої закінчується через 5 днів, уцінювати на 50%, а за два дні до виходу терміну придатності забирається з прилавків. Це непорушне правило, і жоден маркет не дозволить собі від нього відступити. Інакше - закриють навіки і оштрафують перед закриттям так, що мало не здасться.

Ще одне правило, що було в Нідерландах нормою років сто тому - покупець завжди правий, і не зобов'язаний доводити свою правоту. Приклад - подруга сестри купила дитяче харчування, всередині у банку не було мірної ложечки. Здавалося б - дрібниця, візьми з іншої банки, і міряй. Ні. Жінка зателефонувала за телефоном, вказаним на банці, там їй чемно пояснили - куди вислати чек. Вона вислала, і вже отримала дві банки дитячого харчування безкоштовно. До слова, того ж Nutrilon, з якого наше з "Сільпо" близьке знайомство переросло у взаємну любов.

Після офіційної відповіді мережі "Фоззі Груп" з приводу статті про дитяче харчування, просроченном на півроку, і успішно реалізується в магазині "Сільпо", я відмінно знаю, що було б з жінкою, купи вона харчування без ложечки в Україні. Послали б ... подалі. І заявили б при цьому, що вона, мовляв, сама ложку викинула.

Якщо у мене є чек, що підтверджує покупку, я маю право як мінімум на пояснення і вибачення від маркету, що реалізує небезпечний для життя дитини товар. Невже це велика складність - вибачитися, офіційно визнавши свою злочинну помилку, а не пропонувати коньяки і тисячі гривень як "компенсації"?!

Давайте тепер замислимося - що робити покупцеві, вся сім'я якого отруїлася зіпсованими консервами, купленими в "Сільпо". Є чек, але в магазині вам заявляють - "такої партії консервів до нас не надходило!" Хочеш - звертайся в Товариство захисту прав споживача, хочеш - в ООН чи в ОБСЄ. Якщо читач думає, що вищевказане Товариство захисту прав споживача моментально направляє в недобросовісний магазин бригаду спецназу на вертольотах, так він сильно помиляється. В магазин направляється лист. Відповіді чекати потрібно, якщо мені не зраджує пам'ять, два тижні. Але відповідь буде стандартним - "партії товару за таким номером не надходило!"

Тобто, якщо маркет реалізує куплену на нелегальному приватному заводі і загорнену в брудному підвалі продукцію, але проводить її по "чистим" накладним, покупцеві нічого не світить. Його просто відфутболять. Або ж, як у випадку з моєю історією, почнуть загрожувати судом! Їжте і не гавкає. Що робить українець? Правильно - їсть і не гавкає.

Пересічний українець вважає, що тимчасові витрати на похід в магазин не стоять моральної і фізичної ляпаси, отриманої після вживання в їжу прострочених крабових паличок, не варті потрясіння після відкриття упаковки мерзенних гнилих сосисок, не варті навіть здоров'я немовляти, попоїли небезпечного дитячого харчування. Дайте відповідь самим собі - чи часто ви йшли "з'ясовувати відносини" в магазин, де купили гниляк? Чи часто домагалися вибачень і повернення грошей за некондиційний товар?

Ми звикли до того, що нас труять, як тарганів. Ми змирилися з цим. Совкова звичка. Кажуть - "так що" Сільпо ", всі такі!" Охоче ??вірю. Але хіба це означає, що не варто потрясти одну мережу з безлічі таких же мереж, яка вважає українців тупим бичачому, здатним пережувати смердючу ковбасу і запити молоком зі ртуттю? Просто кивати на те, що "скрізь так" - те ж саме, що казати - "не притягувалися до кримінальної відповідальності цього політика, вони всі крадуть". Я впевнений в тому, що варто залучити одного, другого КОНКРЕТНОГО людини, один, другий КОНКРЕТНИЙ магазин, а не кивати все життя на абстрактну "систему", яку хтось (але не ми, звичайно) буде "ламати".

При цьому ми можемо повірити в те, що вражаючі зловживання і жахливі факти реалізації некондиційної продукції замислюються і здійснюються не на самому верху керівництва мережі роздрібного харчування. Зароджуються схеми на середньому і нижчому рівні. Керівництво тієї ж "Фоззі Груп" цілком задоволено зростаючим обігом та збільшується рік від року прибутком. Що за цими цифрами стоїть, і яким чином береться чергова планка продажів - справа десята. Якщо ж з'являється проблема у вигляді "що не беруть" журналіста, її гасить прес-служба, за недоумкуватість чи чи з небажанню проводити справжнє розслідування публікує досить-дивні заяви і загрозлива представнику ЗМІ судом.

Про те, як здійснюються "звичайні чудеса" у супермаркетах, нам розповіла людина, ще недавно очолював відділ в службі внутрішньої безпеки продуктової мережі. Окремі факти з півгодинної диктофонного запису я вирішив приберегти до наступних розслідувань діянь "Сільпо", аж надто факти вражаючі, хочеться перевірити самому, та на камеру. Але й ті витримки, що ми публікуємо, цілком здатні розкрити головну задачу будь-якої мережі продуктових магазинів. Завдання це - ПРОДАТИ ВСЕ.

- Основним моїм завданням було відстежувати можливі шляхи розкрадання в магазинах, а також факти зневаги службовими обов'язками працівниками мережі.

- Продаж простроченої продукції вас не дуже цікавила?

- Головне - щоб не крали у структури, а інше - зокрема. Якщо розкласти всі сходи до самого низу, то починати потрібно з фасувальників, продавців, прибиральниць, кухарів власного виробництва. За статистикою, 80% крадіжок відбувається не покупцями, а персоналом. З'їдається морозиво в куточку, виноситься в кишені пляшка коньяку і так далі. Наступний, більш серйозний рівень - адміністрація магазину, люди, що мають доступ до електронної бази. Але розсадником зла є, безумовно, менеджери по закупівлях, що сидять в головному офісі. Ці люди часто не знають обстановки на тому чи іншому магазині, і саме ці люди несуть основну відповідальність за все, що відбувається на конкретних точках.

- Тема "закупологов" - це окрема тема, розкажи спочатку про способи обману покупця.

- Самий елементарний - продаж вагового товару з додатковим вантажем. Зокрема, наш відділ цікавили мінусові позиції, які проявляються при переобліку. За рахунок додаткового вантажу при наявності великої партії вагового товару покриваються недостачі. У підкладку кладеться шайба, зважується товар, вилазить стікер, і покупець, який придбав замість кілограма печива 800 грамів, відправляється на касу. У кожному магазині є контрольні ваги. Однак чи багато хто з покупців перевзвешівают товар на них? В овочевому відділі є продукти з уже проклеєними стікерами, рекомендую в якості експерименту перевірити - чи відповідає те, що на стікерах вказано, реальному вазі.

Овочі відносяться до групи товарів, які втрачають вагу. До цієї ж групи належать ковбасні вироби, не упаковані у вакуумну упаковку. За ідеєю, кожен виробник при передачі товару на склад повинен давати певний відсоток на витік. Наприклад, якщо постачальник привозить 10 кг варених сосисок, то передати на склад необхідно 12 кг. Це якщо за правилами. Але за правилами в Україні не грають, тому привозиться 10 кг, і магазин два кіло втрачає при продажі. Стало бути, необхідно покривати недостачу, що й робиться шляхом обману покупця.

Про те, як обманюють споживача, і реалізують гниляк, читайте в продовженні розслідувань відносно діяльності супермаркетів "Сільпо" ...