Блог | Як українські ЗМІ "проморгали" хабарництво Фукса
20 вересня почали публікуватися перші результати дворічного дослідження групою журналістів велетенського масиву документів одного з найбільш закритих підрозділів Мінфіну США по боротьбі з фінансовими злочинами – FinCEN. Обсяги зловживань, допущених найбільшими банками по всьому світу вимірюються у 2 трильйонах доларів. А кошти за їх допомогою відмивали відомі політики, державні діячі та бізнесмени з усіх куточків планети.
З документами FinCEN працювали представники Міжнародного консорціуму журналістів-розслідувачів, BuzzFeed News та видання "Важные истории". Вивчати підозрілі транзакції могли також журналістка "Української правди" Тетяна Козирєва та представниця "Слідства.Інфо" Ганна Бабинець. Природно, що українських розслідувачів поміж іншого цікавило, хто з українських політиків та бізнесменів "засвітився" у найбільшому фінансовому скандалі світу за останні кілька років. І українські ЗМІ активно поширювали новини саме щодо операцій з відмивання коштів, пов’язаних з Україною.
Однак, як виявилося, не всі фігуранти скандалу для українських медіа виявилися однаково цікавими.
Так, як з’ясували представники видання "Важливі історії", у документах з детальною інформацією щодо тисяч банківських транзакцій згадуються відомі російські бізнесмени Павло та Роман Фукси. Зокрема, вони перераховували величезні суми чиновнику з московської мерії Йосипу Орджонікідзе. Колишній віце-мер, начебто "за консультації", отримав від компанії BEM Global Corp, що належить Романові Фуксу, мільйон доларів. Ця транзакція відбувалася у період, коли брати Фукси активно займалися комерційною та житловою нерухомістю, зокрема, освоювали "Москва Сіті". Приблизно у той же час, коли Орджонікідзе "заробив" мільйон доларів, Павло Фукс, не маючи жодного реаізованого проекту, отримав у "Москва-Сіті" дві ділянки для будівництва. Згодом Фукс в інтерв’ю розповідатиме, що взяти ділянки його вмовляв Ордожнікідзе.
З 2019 року Павло і Роман Фукси опинилися у міжнародному розшуку за звинуваченням у шахрайстві і крадіжці при будівництві житлового комплекса у центрі Москви. Крім Росії Павла Фукса розшукують також у Казахстані – за викрадення з казахського БТА Банку" при будівництві у "Москва-Сіті" башти "Євразія". При цьому Павло Фукс спокійнісінько "робить гроші" в Україні – зокрема, на Київському метрополітені.
Однак окрім OBOZREVATEL про цих фігурантів фінансового скандалу жодним словом не прохопилося жодне з найрейтинговіших українських онлайн-медіа. Натомість вони воліли акцентувати увагу на кількох прізвищах відомих українських олігархів та політиків, перелік яких незначно коригувався залежно від позиції власника того чи іншого видання.
Так, станом на 13.00 21 вересня на "Новом времени" вийшло дві новини, присвячені зливу FinCEN. У першій публікації тут згадали про те, що у документах фігурує президент РФ Володимир Путін та представники його оточення, торкнулися також компаній Ігоря Коломойського та "юристів Рената Ахметова", які начебто намагалися не допустити виходу у світ публікації Тетяни Козирєвої, яка вивчала документи у складі міжнародної групи журналістів. Про Фуксів – жодного слова.
Інша новина НВ стосувалася того, що пані Козирєва зробила собі татуювання на згадку про власну участь у проекті. Фукса знову увагою обійшли.
"Страну" Ігоря Гужви цікавили виключно Фірташ, Коломойський та Клюєв. Натомість про Манафорта, оточення Януковича та Путіна - жодного слова. Так само, як і про Фукса. До обіду 21 вересня на сайті видання скандалу була присвячена лише одна новина.
Публікації Громадского базувалися на інформації від Ганни Бабинець зі "Слідства.Інфо" - і згадували про компанії Коломойського, соратників Януковича, в тому числі - Юрія Іванющенка та історію з закупівлею ним обладнання для шахти імені Бажанова. Частину тексту присвятили Путіну і оточенню. Про Фукса – ні слова.
"Лівий берег" вирішив сконцентруватися на Клюєві, Коломойському та Фірташу. "ВВС" - на соратнику Путіна Аркадієві Роттенбергу. Для "Ліги" ключовими виявилися прізвища Пола Манафорта, того ж таки Іванющенка, Коломойського та Путіна. У другій публікації це видання зосередилося на Ахметові, Коломойському, Клюєві, Манафорті та Іванющенку. Як і інші їхні колеги, журналісти "Ліги" Фукса у документах не помітили.
"Українська правда" - опублікувала колонку Тетяни Козирєвої. Учасниця дослідження документів FinCEN згадала про те, що з Україною пов’язано 489 тразакцій на загальну суму 500 млн доларів. Вона згадує про "ПриватБанк" Коломойського, "Надра банк" Фірташа, Перший міжнародний банк Ахметова, побіжно (без деталізації) вставляє прізвище Порошенка і… зовсім не бачить Фукса.
Не знайшлося місця згадці про Фукса і в іншій новині УП - натомість тут знову згадали Манафорта і мафіозі Семена Могилевича…
Безумовно, історія з "амбарною книгою" Партії регіонів – досі важлива. Без сумніву, розслідування зловживань, відмивання коштів українськими олігархами – завжди на часі. А викриття українських політиків у протиправних діях, хабарях чи використанні офшорів – першорядна справа. Але не менш важливою є правда про тих, хто обкрадає українську державу, але, через відсутність політичних амбіцій, не є об’єктом війни компроматів, головною зброєю у якій виступають медіа. І замовчувати – свідомо чи ненавмисно – правду про злочини персонажів на кшталт Фукса – означає ставати до деякої міри його спільниками.
Масовий "ігнор" українськими ЗМІ фігурування у документах FinCEN братів Фуксів викликає чимало питань. Однак ми сподіваємося, що це таки випадковість. І закликаємо колег залишатися об’єктивними, неупередженими та чесними зі своїми читачами незалежно від того, яку позицію займають фактичні власники медіа-ресурсів в Україні і якими політичними чи бізнесовими інтересами вони наразі керуються.
